Над каменистой вершиной, белесый туман, как дым,..
Кто не мечтал быть первым, и умереть молодым,
Судьба же, свое диктует, и вопреки всему,
К смыслу того, что было, надо дойти самому,
Не геометрия строчек, дает обнаженность души,
Жизнь, это та еще штучка, попробуй, хоть что напиши,
Мой друг, себя не обманешь, рекламною суетой,
Мы в этом мире не просто, и каждый с своей судьбой,..
Где-то, в далекой Японии, живал говорят, Басе,
Тот, что сказал, по склону, вверх улитка ползет,
До самых высот,
............................... сменяли эпохи свою мишуру,
Далековато от Фудзи, на этой земле, я живу,
Пытаюсь ползти к вершине, ты скажешь, при чем здесь судьба,
Если вот даже строки, и те по чужим следам,
Над каменистой вершиной, белесый туман, как дым,..
И мой путь на склоне отмечен, и я бывал молодым,
Далась жизнь, кровью и потом, надеждой и болью души,
Не так все в ней было просто попробуй, хоть что, напиши,
Попробуй, тогда узнаешь, а может, что и поймешь,
Без гарантии счастья, улиткой свой путь проползешь,
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n