«Благословен!..» - кричат во след
И мягко стелют.
«Поставим трон, препятствий нет,
Пришедший в теле –
Бог - избавитель, сильный Вождь,
Твои уставы
Как долгожданный поздний дождь…
Здесь трон поставим!»
В конце ж недели песнь звучит
Совсем другая.
Предатели и палачи
Зло извергают.
«Свобода духа? Не простим,
Умрем рабами!..»
Смиренья ложного пути –
К завесе в Храме…
А призванные светом быть
Стоят в сторонке.
Вот и ликуют от борьбы
За власть - подонки.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.