"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від
усякого меча обосічного, проходить воно аж до
поділу душі й духа, суглобів та мозків, і
спосібне судити думки та наміри серця." (Євреїв 4:12)
Ти пишеш, Боже, вірю, пишеш,
Свої Закони у думках.
Хоч і не бачим, всюди дишеш,
Живеш в впокорених серцях.
Хтось сіє Слово, поливає,
А Ти, Спасителю, ростиш.
Як воно так, ніхто не знає,
Та щоб збулось, що в Нім, слідиш.
У серце людське залягають
Живі і діючі Слова,
Там працю Божую здійсняють,
І кличуть, кличуть до Христа.
Почувши раз людина знає,
Що вона грішна, у гріхах.
Як жити далі вибирає,
Є шанс покаятись в ділах.
А Слово діє, проникає,
І дух і душу поділя;
Зове і кличе, не змовкає
Про щастя, вічність, про Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Покаяние - Сергей Сгибнев Девяносто! Уже девяносто лет прошло с тех пор, как вспыхнула на Руси братоубийственная война... И как же коротка наша память! Как быстро мы забыли о тех десятках миллионов невинно погибших людей; единственной виной которых было - оставаться верными нашему Небесному Отцу. Молиться за тех, кто штыком и кулаком до основания пытался разрушить веру, надежду и любовь... И на их обломках построить свое - каиново государство. Но жив Господь! Рухнула вавилонская башня коммунизма! Только вот, многому ли научили нас те трагические события?
